Слово бізнесу: професіоналізм починається з поклику серця
Корпоративний сегмент на круглому столі представила компанія «Кока-Кола Бевериджис» – меценат багатьох соціальних проектів, спрямованих на відкриття та становлення молодих талантів, і головний спонсор турніру «Стратегія фірми-2015».
Як зазначила директор департаменту персоналу України і Молдови «Кока-Кола Бевериджис», пані Ірина Брижак, пропозиція взяти спонсорську участь у турнірі впала на благодатний ґрунт. Адже будь-який роботодавець зацікавлений у пошуку ефективних працівників, а професіоналізм, як переконана пані Ірина, починається з поклику серця та бажання чомусь навчитися. Середовище турніру, бізнес-симуляція ViAL+, на її думку, відкриває різноманітні таланти молоді: хай не кожен учасник захоче і зможе стати керівником компанії, проте багато в кого виникне інтерес до виробництва, прагнення «креативити». А найголовніше – турнір допоможе школярам внутрішньо сформулювати для себе, до чого ж вони прагнуть у цьому житті.
Ірина Брижак справедливо помітила, що «ходяча енциклопедія» знань, отриманих у ВНЗ, не обов’язково стане ефективним практиком. Тому зі шкільної лави слід мотивувати молодь на прикладну професійну діяльність. Притому ту, для якої в конкретного юнака чи дівчини є і здібності, й бажання.
Слово освітян: консолідація з бізнесом потрібна навчальним закладам
Бажання «Кока-Кола Бевериджис» та інших соціально відповідальних компаній співпрацювати з навчальними закладами цілком взаємне – запевнила у своєму виступі начальник відділу менеджменту освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України Наталія Клясен. Державна політика в освітній галузі всіляко цьому сприяє: зокрема, наразі розглядається питання про податкові пільги для підприємств, що інвестують у проведення наукових і прикладних досліджень. Пані Наталія підкреслила, що мова йде про співпрацю корпоративного сегменту не тільки з вищими, а й із загальноосвітніми навчальними закладами.
Наступний доповідач – заступник завідувача кафедри стратегії підприємств Олена Гребешкова – наголосила на тому, що державу, бізнес, навчальні заклади та батьків у справі профорієнтації має об’єднати розуміння спільних інтересів.
Зараз це розуміння, як вважає пані Олена, потребує явного вдосконалення – в першу чергу, через відсутність системного відкритого діалогу. Професійний потенціал школярів, а потім і студентів, має стати реальністю, причому тією, яка потрібна суспільству й державі.
Досить цікавими думками з цього приводу поділився і В’ячеслав Зражевський, розробник проекту з профорієнтації. Він зауважив, що професійна орієнтація молоді у школах має змінити свій формат.
Сьогодні вона, на жаль, часто обмежується зустрічами з представниками ВНЗ та агітацією. А потрібне формування в юнаків і дівчат правдивого уявлення про специфіку майбутнього фаху (дотично до турніру «Стратегія фірми» – бізнес-процесів). Тільки так, напряму зіткнувшись з цією специфікою, школяр може зробити висновок, чи варто йому витрачати кілька років життя на освоєння тієї чи іншої спеціальності.
Слово батьків: профорієнтацію у школах необхідно поліпшити
Змістовною була коротка дискусія про те, чи є профорієнтація обов’язком тільки шкіл, і в її контексті логічно прозвучали міркування батьків старшокласників. Дехто з них говорив навіть про необхідність окремого предмету із профорієнтації в загальноосвітньому навчальному закладі. Було наголошено на важливості набуття практичного досвіду до моменту закінчення ВНЗ, для чого й створювалася у свій час бізнес-симуляція ViAL+. Під час прохождення практики на підприємстві можливості студента досить обмежені, тоді як симулятор дозволяє побачити і «спробувати» виробничий бізнес зсередини без жодного ризику і для практиканта, і для компанії.
А що робити для того, аби у школяра, майбутнього студента, з’явилося бажання познайомитися із професією, а не просто піти, куди скажуть батьки або туди, де «престижніше»? Відповідь Ірини Брижак, не лише директора по персоналу, а й матері одинадцятирічного школяра, така: «запалити», зацікавити показати дитині спеціальності хоча б за допомогою екскурсій. «Маленьким дітям розказати, великим – показати», - прекрасний девіз профорієнтаційної діяльності. Чи завжди школа може виконати це нібито просте, а насправді досить складне завдання?
Своїм досвідом та враженнями з цього приводу з присутніми поділилася Інеса Лозівець, директор Криворізької спеціалізованої школи №9.
У навчальному закладі, який вона очолює, вивчення економічних дисциплін починається з 2 класу, а профорієнтаційна діагностика – із 7-го. Однак тільки 30-40% учнів у майбутньому обирають фах на підставі результатів такої діагностики. Вирішальним лишається слово батьків. До того ж, сучасна шкільна програма лишає всього 6-8 годин на профільні, "профорієнтуючі", предмети.
Відкритою, як підкреслила пані Інеса, лишається й низка інших важливих питань. Наскільки достовірне уявлення про фах бухгалтера чи економіста може дати учневі, наприклад, учитель математики? А вчитель біології – про спеціальність лікаря?
Питання риторичні, однак педагоги можуть і зобов’язані залучати до профорієнтації спеціалістів (у Криворізькій ССШ №9 розгорнений цілий проект «Профорієнтаційний мессидж», у межах якого проводиться така робота). Допоміг у профорієнтації і cимулятор ViAL+ – за словами Інеси В’ячеславівни, саме завдяки цій комп’ютерній програмі учні її школи дізналися про КНЕУ ім. В. Гетьмана.
Будемо сподіватися на те, що круглий стіл «Профорієнтація молоді – майбутнє суспільства» – тільки початок плідної співпраці держави, освітян, бізнесу та батьківських комітетів, яка допоможе багатьом юним талантам знайти своє місце в житті.